Говоріть зі своїми дітьми! Задавайте їм запитання.

Коли дитина формулює відповіді, це допомагає їй усвідомити
і переробити пережиті стресові події.

Будьте чуйні до своїх дітей! Але не примушуйте до розмов!

Якщо не готова відповідати на якесь запитання, не наполягайте.
Коли ваша дитина буде готова поговорити, задавайте питання і
уважно слухайте відповіді. Можна задавати уточнюючі питання,
але ні в якому разі НЕ можна засуджувати! Немає неправильних
відповідей, немає неправильних почуттів.

Не критикуйте, а замість цього уважно слухайте.

Що тобі подобається в собі, а що ні?
Якби ти міг поїхати куди завгодно, куди би ти поїхав?
Яке заняття робить тебе щасливим?
Якби на один день можна було стати кимось іншим, ким би ти став?
Яке свято ти любиш найбільше?

Задавайте питання, які спонукають задуматися.
Нагадуємо, що немає неправильних відповідей, немає неправильних почуттів.

Чого дорослі про тебе не розуміють?
Яким був найкращий комплімент, який тобі говорили?
Що тебе злить?
Яким був би твій ідеальний день? 

      Тривожність та перегляд новин.

Тривожність характеризується надмірним занепокоєнням і страхом, і перегляд новин може посилити цю проблему, залишаючи після цього загальний розлад настрою та тривогу.

 Ізраїльські вчені під час війни в Секторі Гази досліджували вплив телевізійної травми та виявили що, перегляд травматичного відеоконтенту в телевізійних новинах викликає стійкі негативні психологічні почуття та тривожність в 1,6 частіше, аніж просто читання новин.

Учасники в рамках цього дослідження відчули посилення тривоги, загальний розлад настрою, та виявляли симптоми психопатології вже через 15 хвилин після перегляду новин.

Під час війни як ніколи важливо бути в курсі того, що відбувається у країні, проте перегляд або читання новин вранці може задати тривожний тон на день, а негативні образи та слова перед сном можуть вплинути на якість сну.

Тепер, коли ви знаєте, що новини так впливають на тривожність, переконайтеся, що ви уникаєте переглядати новини першим ділом зранку та останнім, як готуєтесь до сну.

Скоротіть кількість переглядів новин. Віддавайте перевагу текстовим новинам, аніж аудіовізувальним. Слідкуйте лише за офіційними джерелами інформації та акредитованими медіа.

   Рекомендація:

Візьміть звичку робити щось позитивне, коли ви вперше прокидаєтеся і безпосередньо перед сном, як-от медитація, розтяжка, ведення щоденника, афірмації та йога замість перегляду новин.

      Залежність реакції на стресові події від типу темпераменту.

Від темпераменту людини залежать багато психічних факторів: швидкість виникнення психічних процесів; пластичність і стійкість психічних явищ, легкість їхньої зміни і переключення; темп і ритм діяльності; інтенсивність психічних процесів; спрямованість психічної діяльності на визначені об'єкти.

Екстремальні або стресові ситуації - це сукупність умов і обставин, що виходять за рамки звичайних. Вони "жадають" від людини мобілізації психічних і фізичних ресурсів.

Сигнали погрози приводять до зростання активності людини, і якщо ця активність не приносить очікуваного поліпшення положення, нас поглинають негативні емоції різної сили.

Роль емоцій в екстремальній ситуації різна. Як правило, на кожну стресову ситуацію є причина, але її екстремальність у значній мірі визначається певними складовими:

 - об'єктивної погрози може і не бути, але ми помилково сприймаємо ситуацію як стресову;

 - ми можемо усвідомити стресовість ситуації, але оцінювати її як незначущу, що саме по собі вже є трагічною помилкою і може привести до непередбачених наслідків;

 - опинившись у стресовій ситуації і не знаходячи виходу з неї, утративши віру в можливість її вирішення, ми тікаємо від реальності за допомогою активізації механізмів психологічного захисту;

 - ситуація може бути об'єктивно екстремальною але наявність знань і досвіду дозволяє нам переборювати її без значної мобілізації своїх ресурсів.

Для психічної напруженості властивий високий рівень активності і вагомі витрати нервово-психічної енергії. Рівні психічної напруженості в людей можуть бути різними, що пов’язано з темпераментом, тому і реакція на екстримальні/стресові ситуації відрізняється:

   Холерик

У холерика реактивність явно переважає над активністю, тому він неприборканий, нестриманий, запальний, агресивний.

У визначеній екстремальній ситуації холерик або почне влаштовувати паніку, або візьме на себе відповідальність, виявить себе в бурхливій діяльності, що може виявитися як корисною, так і абсолютно марною для навколишніх.

Йому буде нелегко справитися з покладеною на себе відповідальністю, бо холериків відрізняє така властивість темпераменту як ригідність негнучкість пристосування до зовнішніх умов. У той же час людина холеричного темпераменту при вдалому збігу обставин здатна проявляти велику силу волі.

   Сангвінік

Також відрізняється великою рухливістю, однак людина легше пристосовується до умов життя, що змінюються. Сензитивність у нього незначна, тому відволікаючі фактори діяльності не завжди негативно впливають на його реакцію.

Їм властива значна резистентність - можливість чинити опір несприятливим умовам.

Здатний швидко зосередитися, дисциплінований, при бажанні може стримувати прояв своїх почуттів і мимовільні реакції. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, спритність, швидкий темп мови, швидке включення у нову роботу.

У випадку стресової ситуації така особа буде в силах швидко оцінити масштаб і

серйозність що відбувається, зважити всі «за» і «проти» можливих рішень проблеми і зможе прийняти вірне. Сангвінік швидко реагує на навколишні події, неприємності переживає легко.

   Флегматик

Такі особи не відрізняються ініціативністю, тому часто мають потребу в керівництві при будь-якому виді діяльності.

Вони не спритні, перебудовують навички і звички. Флегматик може стримувати свої імпульси, не відволікатися при впливі подразників. У той же час інертність психічних процесів позначається на недостатній гнучкості в діях.

В екстренній ситуації флегматик не стане наводити паніку, істерити. Він спостерігатиме за тим, хто і що робить, обере для себе потрібний варіант і почне діяти. Навіть при великих неприємностях зберігає спокій, відрізняється терплячістю, витримкою, самовладанням.

   Меланхолік

Це людина з високою чутливістю і малою реактивністю.

Підвищена чутливість при великій інертності призводить до того, що незначний привід може викликати в нього сльози.

Меланхоліки невпевнені у собі, боязкі, а найменші труднощі змушують їх опускати руки. Вони неенергійні і ненаполегливі, легко стомлюються і мало працюють, болісно реагують на раптове ускладнення ситуації, відчувають сильний страх у небезпечних ситуаціях, часто почувають себе непевно.

Меланхоліки часто здаються навіть перед несуттєвими проблемами, тому в складній ситуації, що вимагає найшвидшого рішення, вони можуть нічого не робити, і з боку може здаватися, що вони до усьому байдужі.

      Як вимушена міграція впливає на дітей та що з цим робити?

Під час війни багато українців змушені були змінити своє місце проживання. В стресових умовах фізичної небезпеки важко дорослим і дітям. Вимушена евакуація може надзвичайно негативно впливати на емоційний стан дітей через можливі труднощі прийняття та адаптації до нової життєвої реальності.

Зміна місця проживання, особливо, якщо це інша країна, може обумовлювати різні емоційні та поведінкові реакції у дітей:

нестійкий емоційний стан (від надзвичайно позитивних емоцій до вкрай негативних);

підсилення емоційних проявів (коли емоційні реакції є дуже бурхливими);

порушення поведінки (навіть у дітей, які зазвичай були слухняними);

проблеми спілкування та порушення стосунків з однолітками та дорослими (непорозуміння, конфлікти).

   Як допомогти дитині?

В цей період важливо зберігати звичний режим життя дитини, створювати щасливе дитинство попри всі негаразди, навіть в умовах вимушеної міграції.

Якщо наближаються якісь важливі події (день народження, державні свята), по можливості святкуйте їх. Так само, можна створювати приємні моменти, організовуючи зустрічі з друзями, новими знайомими або екскурсії до цікавих місць. Це дозволить збалансувати емоційний стан дитини, наситити його

позитивними враженнями. Свято не варто відкладати на потім, на
післявоєнний період, адже життя не можливо зупинити.

Намагайтеся відновити звичні справи, якими дитина займалася вдома. Це додає душевного спокою і внутрішньої врівноваженості, дозволяє

відновити почуття стабільності життя.

Важливо продовжувати навчання. Це можна робити офлайн у місцевій школі, на тій території, де ви зараз перебуваєте, або онлайн в українській школі. Якщо є можливість, можна продовжувати ті активності, в які була включена дитина вдома, займатися музикою, спортом, відвідувати мистецькі гуртки.

Слідкуйте за тим, щоб дитина достатньо рухалася, більше бувала на свіжому повітрі. Добрими є піші або велосипедні прогулянки, ранкові або вечірні пробіжки, будь-які заняття спортом індивідуально або у групі.

По можливості залучайте дітей до волонтерської допомоги, cпрямованої на підсилення України і кожного українця. Долучення до спільної національної справи додає особистісної впевненості, формує патріотичні почуття, дозволяє відчувати себе справжнім УКРАЇНЦЕМ!