Поезія Андрія Малишка вирізняється глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. Андрія Малишка називають «солов'їним серцем України» за його невмирущі пісні, що живуть у народі й сьогодні. У своїй ліриці Андрій Малишко постійно звертався до образу матері. Саме він — його духовний критерій життя, його «моральне сонце». Митець піднявся до філософських узагальнень, змалювавши не тільки конкретні риси своєї матері, а й образ Ярославни, чиїм ім'ям він назвав свою матір. Це - образ самої України, що через віки просить своїх нащадків захистити Батьківщину від лютого ворога. Особливо поетичний образ матері митець створив у «Пісні про рушник» (1959 р.), що здобула всенародну шану.